Отправлено: 15.08.14 06:24. Заголовок: Во как-У Верховной Р..
Во как-
цитата:
У Верховной Рады, судя по всему, включился мозг, и скандальный закон «О санкциях» был хоть и принят в целом, но с существенными поправками.
Первоначально, напомню, речь шла о наделении президента чрезвычайными, почти диктаторскими полномочиями, причем на неопределенный срок. Например, ему предлагали дать возможность блокировать активы юридических и физических лиц, как иностранных, так и отечественных, закрывать принадлежащие им СМИ, запрещать деятельность партий, движений, общественных организаций и фондов на основании одного лишь подозрения в некой антиукраинской деятельности.
Причем все это – во внесудебном порядке, по представлению СНБО, который сам же глава государства и формирует.
вроде как автор пишет в конце что тягнибокам и ляшкам удалось протащить в первом чтении другой законопроэкт в принципе теже яйца только в профиль, Так что готовимся к лучшей жизни под диктатурой
Десь серед широкого безлісого степу загубився конвой із 300 потужних 10-тонних машин, що везуть хтозна-що і хтозна-кого до України. То він розділився на дві колони, то знов об’єднався, то попрямував до кордону України, то десь зупинився перед кордоном. Інформація про його пересування повниться чутками. Тільки західні журналісти повідомили, що російські бронемашини вільно перетнули український кордон, наче це для них звична справа, а над білим конвоєм кружляють озброєні до зубів гелікоптери раїсі https://news.yahoo.com/giant-column-russian-aid-trucks-154002725.html. Українські офіційні представники наче попередили, що раіся понесе усю відповідальність за долю конвою і його вантажу у разі переходу кордону у контрольованій сепаратистами зоні. Тобто, що малося на увазі? Що ми, українські Збройні Сили, роз…формуємо отой ваш конвой до вашої матері? Чи, що ви з ним будете робити – це ваша подальша відповідальність, а ми вмиваємо руки?... Заява у стилі шоколадного желе… Розумійте як хочете! Водночас, в Інтернеті повідомляється, що до Польщі прибудуть підрозділи 1-ї бронетанкової дивізії США для спільних навчань НАТО, які вочевидь є демонстрацією намірів НАТО щодо захисту Східної Європи і її країн-нових членів НАТО, які висловлюють своє обґрунтоване побоювання можливої агресії кремля. Потроху-потроху, але зусилля НАТО по укріпленню своїх східних кордонів набувають певних форм і вимірів. У ЗМІ поширена думка, що наразі питання членства України у НАТО не стоїть. Ну не стоїть, так не стоїть, бо там ще купа невирішених питань є. Але що заважає Україні хоча б укласти угоду із Польщею, Литвою, Латвією і Естонією про оборонний союз, який наразі виглядає досить реальною альтернативою членства у НАТО. Колись Велике Князівство Литовське у складі Польщі, України і Литви було нездоланною силою для московитів. То чому ж не повернутись до цієї ідеї зараз, коли загроза кремлівської навали реальна як ніколи? А вже потім робити конкретні кроки до вступу до НАТО. Проте, я недарма згадав про ту відсутню літеру Н від АТО до НАТО. Це Нерішучість і Непослідовність 54%-го. Навіть зараз, коли кремль відкрито чинить агресію, заграбавши Крим і вломившись на схід України, здається що шоколадний таки погоджується із сумнівною пропозицією Баррозу проводити якісь переговори із путіним щодо євро асоціації України, зволікаючи із ратифікацією Угоди про Асоціацію з ЄС. У стані війни із заклятим ворогом такі переговори виглядали б, м"яко кажучи, зрадою національних інтересів України. Ну дуже вже настирливо звучить у моїй голові ця думка: «Не той це президент, Не той!» От вам і та загублена літера Н, що її Не вистачає Україні на шляху до НАТО…
НАПИСАВ СВИРИД ОПАНАСОВИЧ ОПУБЛІКОВАНО В СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ ДРУК E-MAIL 16 СЕРП. Сільська аналітіка, як передова наука сучасності, допускає разні форми наукового осмислення інформації, не обмежуючись лише гегелівською триадою теза - антитеза - синтез. Іногда полєзно повернуть все наоборот і проізвесті отсчет от обратного. Ілі примінить другі способи з багатого метологічного арсєнала, який стоіть на службі в сільської аналітіки.
Попробуєм поставить науковий експеримент і для цього берьом слєдующий набор інформації:
- туманна історія з конвоєм білих камазів. - громко проанонсований ялтинський спіч Хуйла, який, однако, зійшов на циганський пшик, бо нічого доленосного він не сказав, хотя і войни не об'явив. Признав лише, шо Донецьк і Луганськ - то Україна, но там кривавий хаос і Росіє предпрвме срочні усілія для прекращенія кровопролітія. - странна історія з руськой бронєколоной, яку зафіксірував британський журналіст і часть якої, по словам Пороха, вчора вночі унічтожила українська артілєрія. - факт пересєченія колоною кордону подтвердив товаріщ Расмуссен із НАТО. - товаріщ Порох переговорив з рядом мірових лідєров, які признали, шо такі да, колона була, Порох - молодець, а Хуйло - хуйло. - істєрічні воплі Москви, шо ніякої колони на території України нема, Порох пиздить.
Як аналізірувать подобний набор, шоб в ітоге ми получили реалістичну картіну проісходящого?
Попробуєм зробити те, що ми ніколи не робили - повірим на хвильку заяві міністерства оборони Хуйлостана, що ніякої колони насправді не було. От не було її і всьо. І Порох таки пиздить.
Шо тагда?
Тагда получаєцця, шо Порох у зговорі з міровими лідєрами осуществляє проти Хуйла масштабну провокацію. Возможно, план етой провокації придумав даже не Порох - світлих голів серед советніків Обами і других мірових лідєрів хватає. Є кому придумати, є кому спланірувати і скоординувати усілія всіх ігроков етой операції. Но ето несущественні деталі, главне мірові лідєри дєйствують напрочуд скоординовано.
Єслі Хуйло позволяє собі бавитися в провокації з білим "гуманітарним конвоєм", то чому б не допустить, шо Запад рішив боротися з Хуйлом його же оружієм. Хуйло любить всякі кгбістські мульки і наївно полагає, шо він єдінственний в світі мастєр тайних операцій? Отлічно, каже Запад, щас ми тебе, Хуйло, трошки потроллим. Снімай штани і ставай рака. Ілі попробуй доказати, шо твоєі тєхніки в Україні нема.
Дід постоянно моніторить мірові ЗМі на доступних йому язиках і обращає вніманіє, шо історія з білим конвоєм та особенно з бронетехнікою получила в світі неожиданно широке освещеніє. Дідові френди, які живуть по всьому світу, сообщають діду, шо ця тема набула серйозного розголосу і в їхніх країнах. Зокрема в Італії і у Франції. Складуєцця враження, шо общественне мнєніє цих країн морально готують до якихось безпрецедентно жорстких санкцій проти Хуйлостана.
Одновременно Рада ЄС виступила сьогодні з жорсткою заявою, в якій говориться про готовність застосувати до Хуйлостана нові санкції, бо Хуйло не унімаєцця.
Все разом може означати лише одне - Хуйло Западу окончатєльно остогид. В ялтинській речі Хуйло должен був сказать чотко і внятно, шо война на сході України прекращається, всьо парні - по домам. Він це ніби і сказав, но якто без огонька і мляво. Ще й нагородив кучу дурниць про які його ніхто не питав. Запад остался поведєнієм Хуйла нєдоволєн, бо той не виполняє условій ігри. Йому ж після малазійського Боїнга було ясно сказано - слівай Новоросію і ми дадім тєбе вийти з цієї паскудної історіі сохранів ліцо. Хуйло нє сказав "нєт" і Запад рішив, шо Хуйло условія прінял. Но Хуйло вместо енергічних мер по прекращенію хуйні на востоке України начав тянуть резіну. Хотя Буки засилать уже боїцця, од гріха подальше.
Окончатєльно розчарувавшись у пацієнті мірові дохтора, відімо рішили, шо пора пріменіть до Вови інтенсивну терапію. І рішили це давно. Но спусковий гачок нажав сам Хуйло, бо в Ялті його спіч показався міровим лідєрам нєдостаточно убедітєльним. Ну і білий конвой всіх окончатєльно достав. Да, з конвоєм Хуйло перестарався і переграв сам себе.
Дід повторяє - це лише гіпотєза. Но гіпотєза заслуговує на увагу, поскольку множество других дєталєй удачно лягають в цю мозаїку і між ними вирисовується логічна взаімосвязь.
Например, колону бронєтєхніки обнаружив журналіст. Хотя над Донбасом вже півроку висять всі спутніки США, які рассматрюють всі кустіки чуть лі не під мікроскопом. Провести колону нєзамеченной нереально. Та і наша разведка не дрімає і не раз приятно удівляла діда своєю профпригодностью. Но нєзавісімий журналіст, як істочнік первоначальной інформації - дуже удачна фігура іменно для запуска подобной провокації проти Хуйла.
Ідьом дальше. Реакція Пороха і мірових лідєрів, НАТО, Совета ЄС поразітєльно оперативна і синхронна. Таке ощущеніє, шо заздалегідь готувалися виступить хором і возможно даже репетірували ролі.
Сьогоднішній візит в Сочі президента Фінляндії. В інтернеті тіки лінивий не писав про того падлєца, який прогибаєцця перед Хуйлом. Но діду якто трудно собі представити, шо іменно Фінляндія стала слабим звеном в ЄС. Фінляндія сама була в подобном, або даже хужем положенії, коли в 1939 году Сталін двинув на фіннів свої армади. А слово "рюскі" до цих пір щитаєцця у фіннів лайливим і оскорбітєльним. І чому б не допустити, шо фінський презідєнт в ці хвилини за чашкой чая не розказує Хуйлу, шо іменно його чекає в случає єслі он нємедлєнно не прекратить творить хуйню.
Бо кого ж іще посилать до Хуйла, достаточно авторитетного лідера держави, шоб Хуйло його вислухав і поняв, шо той не пиздить, а діло каже? Обама не поїде. У бідної Меркель на Хуйла вже ідіосинкразія. Поляка Хуйло не восприйме, бо поляки дуже радикально настроєні. Полунейтральний фін - подходяща фігура для ролі емісара.
Іще раз, втретє - це тільки дідова гіпотєза. Но єслі все так і Запад дійсно хором бреше про бронеколону та розворачує проти Хуйла масштабну провокацію - чи дід їх за це осужда? Дід - людина високих моральних принципів. Но в етом конкретном случає не щитає брехню великим гріхом.
Остаємся хладнокровними і сильними. Спокойно наблюдаєм.
Свирид Опанасович СВИРИД ОПАНАСОВИЧ
и комент стоящий внимание
цитата:
Діду, вот умеешь ты все складно и толково разложить по полочкам. у меня ощущение "большой игры против Путина" еще с захвата Крыма. боюсь только, что Украине в этой игре отведена роль живца...
About our freedom. Наверное, именно эта фраза ярче всего описывают события на Майдане. "О нашей свободе". Уже почти год многие эксперты ломают голову и теряются в догадках, какие западные силы толкнули мирную и "почти русскую" Украину на такие потрясения, самый очевидный ответ - желание быть свободными. От продажных политиков, которые в погоне за наживой и властью способны силой ставить на колени целое государство. От вечных попыток сделать жизнь человека еще хуже и удивляться, "как же они еще живут". От глупых, пафосных обещаний, которыми кормят, как хлебом. Наверное, потому, что большинство украинцев привыкло видеть перед глазами несколько вариантов. И самостоятельно выбирать.
Революция на граните, Украина без Кучмы, Оранжевая революция, Налоговый майдан, Революция достоинства - и это только самые большие события за каких-то 24 года жизни. И кто его знает, когда это мы так полюбили народом ставить власть на место. Наверное, еще когда князь киевский вече собирал. Или когда запорожцы шапками себе гетьмана выбирали. И пока некоторые ехидно смеются над привычкой "любую проблему на майдане решать", обратите внимание, какие причины всех вышеназванных акций. Любые резкие действия власти тут же пресекались украинским народом. А все потому, что мы никогда не выбирали императора, который бы строил себе империю на свой вкус (один попробовал - теперь где-то под Ростовом бегает). Все-таки у нас народная республика. Которая при необходимости может стереть в порошок любого дешевого тиранишку, который начнет возводит золотой трон у нас над головою.
Мы всегда пользовались той свободой, которая у нас была. Бабушки постоянно пикетировали Киевсовет, молодежь пикетировала Минобразования, предприниматели восставали против глупого Налогового Кодекса. Можно сколько угодно рассказывать об иллюзии выбора или бессмысленности пикетов/голодовок/акций. До прихода к власти "Проффесора" любая крупная забастовка или пикет всегда заканчивалась поиском компромиссов. И лишь когда вместо диалога власть начала бить народ - он не выдержал. Ведь кто знает, что бы произошло, уволь Янукович Кабмин Азарова сразу после разгона студентов.
У группы Танок на майдані Конго есть песня, которая называется "Файна Юкрайна", где есть очень интересные строки:
Опісля шансону болить голова
Я рахую – а усього по два
Два брудних моря, дві мови
Там, де я живу, грає два шансони
З двох кольорів прапор, два футбольних клуби
Два хреста цілують губи
Дві гори Крим та Карпати
Двісті двадцять другим потягом їду до хати
Пий або кури – на два смаки
Це два шляхи на два боки
Берег лівий, напроти берег правий
Потяг їде – мало по малу
Вероятнее всего, в этом и есть вся суть нашей страны. Мы всегда сами будем выбирать, что делать и как жить. И в этом нам не нужна ничья помощь, ни человека сверху, ни человека сбоку. Мы сами решаем, как нам быть - куда ездить отдыхать, какую машину купить, за кого головать, сидеть дома или выйти на улицу. Конечно, иногда каждому хотелось бы просто прилечь на диван и предоставить возможность выбирать за нас кому-то другому. Но это лишь минутные слабости. Никто, кроме нас не знает, в какой стране мы живем. И в этом мы едины.
Отправлено: 22.08.14 21:52. Заголовок: Simchen пишет: Вы к..
Simchen пишет:
цитата:
Вы какой интернет курите?????
- главное что бы не тот что вы курите ... ...надо статейку поискать что бы вы здесь не грустили и дурью не маялись -
"И на обломках самовластья напишут наши имена!" Скрытый текст
Один з "гасударєй імпєратарав рассійскіх", по-моєму якийсь Александр, порядкового номера не пам'ятаю, сказав, що у "Рассєї єсть два саюзніка - армія і флот". "Гасударь інператар" примітно не згадав народ. А чого його згадувати? Власне, у Рассєї-матушкі цього самого народу й не було ніколи. Були чітко структуровані по "табелям о рангах" "полезные люди" і все. Хто в мундирах, хто в "партікулярном платье" але цінність для Імперії завжди мала функція, а не людина, яка цю функцію виконувала.
У російській літературі вражаюче мало відводиться місця людині - попереду завжди виступає функція і обставини - сама особа майже завжди другорядна. Це Дюма навколо Д'Артаньяна закручує інтригу на всю Європу. Це Скотт описує хрестові походи через забрало Річарда Левове Серце і Айвенго. Це Гашек дивиться на величну трагедію половини світу очима хитромудрого Швейка, а Гоголь підпалює всю Україну навколо Тараса Бульби. Але нема в російських письменників нікого, хто може стати точкою, стовпом, колоною на якій, чи навколо якої, буде будуватись сюжет. І байдуже, що світ не помітив скромного капітана королівських мушкетерів Д'Артаньяна, що Британія не зовсім добре (сиріч з добром) згадує про Річарда з серцем лева, що Швейка й Тараса Бульби взагалі не існувало - вони, насамперед, особистості. Вони - ГЕРОЇ. Тобто ті, хто творить дію в невпинному спектаклі життя. Вони впливають на світ, змінюють його, моделюють його під свої цінності.
Байдуже, що це було не так, що це тільки видумка автора - ці абстракції впливають на розум людей і вимагають від них ДІЯТИ. Будь де, будь коли але - діяти. Російська ж парадигма історії й суспільного буття каже, що все намарно. Дія є привілеєм і прерогативою окремих індивідуумів, які, втім, самі по собі цінності не мають. Бо вони - функція. Цар, чиновник, генерал, юродивий, повія - в російськїй ментальній проекції це перш за все функція. Все, що є людського у цієї функції виступає ближче до фіналу, як правило, вдаючись до покаяння і самознищення. Російський колективний Печорін або має застрелитись або деградувати до ідіота, щоб його пожалів православний плебс разом з шизофреніком Достоєвським.
Страшна російська калька на душі зараз особливо помітна у нашій Вітчизняній Війні. В Україні орудують тисячі безіменних функцій: спецназівці, козаки, гополченці, гіркіни-стрєлки, бородаї-пушиліни, бабаї, та інші підараси в яких нема нічого людського. Вони з'являються нізвідки і пропадають в нікуди. Їх не народжує мама - їх викликає Путін. А Путін - це функція. Він не пердить сірководнем і не пахне фіалками - він безколірний і безликий, він фон з якого проявляються тіні неживих персонажів. Він тло, на якому помруть російські призовники 2013-2014 років. Бо навіть їх матері, мовчазно зустрічаючи цинки з порубаними рештками своїх синів, не скажуть, що їх забрала Україна. Їх забрав Путін. А Путіну вони віддали дітей самі. Вони їх ростили для Путіна. Вони живуть для Путіна. Вони дорожать Путіним. Росії нема - є Путін. І, якщо завтра прізвище зміниться - не біда. Функція залишиться - буде Шойгу з функцією Путіна. І російські матері віддадуть Шойгу решту синів, без пояснень, без ремствувань, без очікувань їх додому. Просто тому, що це - Шойгу. Бо так "надо".
Найдикішим для мене є ставлення Росії до своїх мертвих. Тисячі тушок розпухлого російського падла смердить у донецьких степах і матерям Росії не потрібні ці рештки. Вони не бачать у гниючих шматках камуфльованої плоті своїх дітей. Дітей забрав Путін. І тільки він знає, де вони і що з ними. І, якщо вони ніколи не повернуться додому, значить Путіну так треба. Російські матері не мають ані сумнівів щодо долі своїх дітей ані бажання якимось чином впливати на їх долю. Вони вірять, що їх сини, пішовши в армію, пішли в "увал" і там померли від серцевого приступу або нещасного випадку. Всім взводом. Разом. Знаєте чому? Бо так хотів Путін. Російські матері охоче віддадуть своїх синів. Вони їм не потрібні. Їм потрібна пенсія.
Я не уявляю собі, як поступили б наші матері, якщо б сини пропали в один день на території іншої держави. Мабуть, вони б знесли якийсь з печерських пагорбів. Вони могли б загинути але тільки тому, що їм було б важливо бути з їх дітьми. І поки російське падло тихо прикопують по обочинах доріг, українських героїв хоронять з тим салютом, якого ніколи не матимуть російські номерні тушки - над ними плачуть матері.
Українська війна має героїв і антигероїв. Українська війна має імена. Командири добровольчих батальйонів: Семенченко, Білецький, Береза, Мельничук. Волонтери: Бірюков, Доник, Ричкова. А чого вартий в інформаційному плані Коломойський з Філатовим? А Аваков? А Ярош? Навіть "бойовий підарас" Ляшко, навіть "шоколадний Петя" - за цими прізвиськами та прізвищами перш за все ЛЮДИ. Зі своїми перевагами й недоліками - люди. Це не просто функції. І ця війна - це війна індивідуумів з масою. Це війна Воїнів зі стихією. Бо з нашого боку Люди, а з протилежного - маса. Аморфна, страшна, смертоносна маса. Жодного обличчя. У нас навіть полонені - жорстко персоніфіковані. Чого варта Надя Савченко? Ви можете мені пригадати ім'я хоч одного полоненого з тої сторони? Попри те, що їх багато і вже є засуджені - ХОЧА Б ОДНЕ ІМ'Я? Просто полонені, як і мертві - зайва функція і вони не потрібні Путіну.
В історії вже були випадки, коли одна з воюючих сторін сказала: ім’я моє – Легіон. Зайве нагадувати, що та, неперсоніфікована персона ототожнювала себе з брехнею, а, навіть, була Батьком брехні. І коли Легіон зустрівся з одним – єдиним Воїном, чиє Ім’я ми памятаємо так добре, що не будемо згадувати намарне, то не знайшов нічого кращого, як принижено попросити вселитись в свиней і вчинити самогубство. Бо, врешті-решт така доля Легіонів – самовбитися за велінням начальства.
Запам’ятайте: зараз Народ воює з Масою, Люди воюють з Функціями, Сини Божі воюють зі Злом. Це не АТО і навіть не війна – це Армагеддон. І ми на правильній стороні. Бо ми не функції, а люди, не армія-і-флот, а народ. І ми маємо імена, які й напишемо на руїнах Кремля.
Отправлено: 22.08.14 23:09. Заголовок: pronya Да я не грущ..
pronya Да я не грущу как-то - завтра вот еду домой с контракта Душа радуется.
По поводу ваших "воинов света" - пацанов бросают в мясорубку, оставляют без патронов и еды, без помощи. Две (или три?) бригады размолотили в порошок в южном котле и никто им не пришел на помощь. Больше 400 солдат ушли в Россию (к врагу по вашему), т е сдались в плен - герои? В сети полно роликов, где укр. Солдаты говорят о том, что их тупо бросили на убой - пушечное мясо? По поводу дури - я вам иногда цифры подкидываю - вы ни разу не удосужились ответить адекватно, съезжаете на "Патриотические статьи" и прочую хрень типа "Путин бла- бла-бла". Может нужно мозг включать иногда? А, вообще-то вам, с вашим настроем, давно пора писать посты из зоны АТО (или только на диване???) Все это время писал с iPada, лень было возиться с копипастом. Скоро буду дома, если будет время и не лень, накидаю ссылок
- ну обобщать всю россию в данном случае не уместно-не внимательно читаете и оно не удивительно ,когда заведомо настрой "я такой весь грамотный"..... Simchen пишет:
цитата:
Скоро буду дома, если будет время и не лень, накидаю ссылок
- ваше дело, только от ссылок и инета уже в глазах рябит и читать особо желания нет всю срань инетовскую....и к тому же в инете у всех своя правда и каждый видит то что хочет увидеть, когда читает даже одну и ту же статью.....поэтому и не стараюсь здесь кого то переубеждать- не нравиться , не читайте... и вообще лучше постарайтесь отдохнуть в отпуске без политики, если получиться
Все даты в формате GMT
2 час. Хитов сегодня: 1
Права: смайлы да, картинки да, шрифты да, голосования нет
аватары да, автозамена ссылок вкл, премодерация откл, правка нет
- участник сейчас на форуме
- участник вне форума